Викладач італійського університету UPS професор Даріуш Грзадзієл (Dariusz Grzadziel), який читає курс дистанційної освіти при факультеті Педагогічних наук , вважає, що відмінності між дистанційним та безпосереднім шкільним класно урочним навчанням полягають, передовсім у трьох площинах: способи навчання, увага учнів, освітні стосунки.

У випадку звичайного шкільного навчання людські стосунки між учнями та вчителями, як також між самими учнями є прямі, безпосередні. У той же час, при онлайн навчанні  ці стосунки стають опосередковані різними засобами інформаційних комунікацій.

При навчанні у режимі офлайнової школи спосіб навчання, передачі знань та набуття вмінь є планованим та керованим  вчителем безпосередньо. Ми кажемо, що від вчителя багато залежать результати учнівської успішності. У дистанційні онлайн освіті важливою стає учнівська роль, адже тут   переважає самостійність, а отже: автономія, саморегуляція  навчальної діяльності. Тут ми можемо побачити чи має учень сформований свій навчальний стиль, чи навчився він вчитися.

Третім компонентом є розподіл уваги. В школі увага учня регулюється перебуванням у групі однокласників та середовищі школи. У дома все по іншому, тут інші обставини.

У цьому контексті згаданий на початку фахівець пропонує також пошукати відповіді на два важливі запитання щодо результатів навчання та інструментів чи засобів онлайн освіти.

Які результати досягнути ? При домашній  освіті точка уваги зосереджується  на учневі та його засвоєнні. За дистанційної освіти учень може зупинитися, перечитати, переслухати матеріал чи відео стільки разів, скільки є потрібно для зрозуміння та засвоєння. Записати чи намалювати мапу щодо матеріалу.  Навчання таким чином відповідає особливостям самого учня у необхідний  час та відповідно до власного ритму. Тут є більше часу для призадуми, аналізу, висновків.  Однак, дистанційна форма вимагає більшої мотивації та здатності до саморегуляції у процесі засвоєння. Вміння самоорганізуватися, моніторити пройдений шлях навчання і те, що ще потрібно зробити. Тут потрібно вміти вчитися. Яким же важливим є це вмінння ! А сприяє цьому метакогнітивні процеси,  коли вчитель навчає учня аналізувати його ж навчальну діяльність, успішність та невдалі стратегії навчання, які застосовує учень, вміння оцінити власну діяльність і т.д. Саме ці здібності мала б також розвивати школа.

У режимі звичного шкільного процесу навчання вчитель має можливість безпосередньо взаємодіяти з класом та кожним учнем зокрема.  Саме безпосередня присутність дозволяє входити більш емоційно у навчальний процес. Відомим є той факт, що якщо між вчителем та учнем є добрі стосунки, це позитивно відобразиться на зусиллях учня щодо навчання. Поряд з плюсами, які  має очна форма навчання, все ж тут є певні виклики для учнів. Шкільний класний режим навчального процесу вимагає від учня пристосуватися до передбаченого відрізку часу визначеного на урок, тему чи певний предмет. Ритм школи не є індивідуальним, а масовим та вимагає постійної уваги і здатності адаптуватися і встигати різним учням одночасно, незалежно від його стилю учіння. Поряд з тим, такий процес навчання  дає нагоду вчителеві  відповісти відразу на запитання, які з’являються в учнів та супроводити безпосередньо засвоєння учнів.

Які засоби, навчальні інструменти варто застосовувати при дистанційній освіті, щоб досягати навчальних цілей. Тут увага переходить на вчителя та особливостях планування і реалізації навчальної  діяльності. Вчитель ставить собі питання про те, які засоби використати, щоб підтримати процес навчання учня?

Даріуш Грзадзієл пропонує здійснити аналіз двох типів можливих модальностей організації навчального процесу: асинхронна та синхронна модальність дистанційної освіти .

Модальність асинхронна означає, що навчальний процес може здійснюватися у  різний час діяльності учіння. Вчитель надсилає матеріали для засвоєння:  тексти для прочитання, обсяг сторінок з підручника з відео,  яке коротко вводить у тему, де пояснює значення даної теми та мотивує до самостійної роботи. До цього типу належать також інші форми матеріалу до освоєння, наприклад,  вчитель надсилає Microsoft PowerPoint презентації, відеозаписи чи відеоматеріали. Для кращого засвоєння матеріалу, може організовувати обговорення між учнями тем вивчення. Такими площадками дискусії та обговорень можуть бути різні онлайн форуми. Рекомендовані технології можуть бути:   GeCo, DropBox, WeTransfer, Edmodo, You Tube і інші.

Модальність синхронна передбачає організацію навчального заняття в тому ж часі. Формами такого навчального часу можуть бути: вебінари чи  прямі включення відеолекцій, обговорення матеріалу чи дискусії в групах, чати. Інструменти рекомендовані:  Zoom, Google Meet, Microsoft Team, Webex, You Tube та інші.

Важливо пам’ятати, що цими засобами вчитель планує не лише передати навчальний зміст, але і  розширити бачення теми, яку вивчають діти. Тут також вчитель буде передавати важливі методологічні моменти навчальної праці  про те, як саме вивчати той чи інший матеріал. У прямих синхронних включеннях важливо виділити час на те, щоб відповісти на питання, запропонувати, організувати  взаємодію між учнями.

Важливо пам’ятати, що ті чи інші інформаційні технології та інструменти є нічим іншим, як умовами для засвоєння. Вони  дають можливість вчителеві та учням діалогувати, дискутувати,  прямо взаємодіяти.  Немає якогось одного способу, який сам по собі гарантує відразу якість та ефективність, продуктивність процесу засвоєння.

Навчальні цілі – результати засвоєння  Даріуш Грзадзієл пропонує узагальнити до таких категорій: знання, вміння, ставлення. Автор також пропонує роздуми про те, як дистанційна освіта  може сприяти їх досягненню.

Щоб учні могли набути знання, слід створити умови для значущого засвоєння. Тут варто планувати навчальну діяльність, де передбачити активну участь учнів, які мають не лише ознайомитись з інформацією,  прочитати текст, але і засвоїти його. Наприклад, вони мають виокримити зв’язки між новими знаннями та попередніми особистими досвідами та знаннями. Також важливо враховувати у цьому плануванні таксономію цілей Блума.

Набування вмінь відбувається через довготривале задіювання когнітивних процесів, які передбачають застосування і різні вправи зі знаннями, досвідами, подіями, використовуючи  різні методи, критерії, можливості; цей процес, який вимагає більше часу та постійного вправляння.

Формування ставлення – це також довгий процес розвитку на основі постійних вправ учня. Формування відношення базується на емоційних станах учня та умовах, які супроводжують діяльність.

Отож проблемою дистанційного начання є планування змісту крізь потрійну призму цілей-результатів на виконання стандарту освіти з певної дисципліни та планування тих каналів і засобів,  які найкраще будуть цьому сприяти. Вчитель стоїть перед викликом того як планувати,  як створювати, як конструювати ці умови, щоб підтримати учня в його учінні та засвоєнні.

Таблиця для планування засобів дистанційного навчання

Інструменти для розвитку	Асинхронічні форми праці ( не в тому ж часі)	Синхронічні форми (праця в тому ж часі)
знань	Щоб надіслати тексти, завдання для самоосвіти  учня ( GeCo-Moodle, DropBox, WeTransfer, Edmodo і інші). Щоб учні могли міркувати та поділитися з іншими (Forum\ Blog)	Щоб зорієнтувати особисту працю, щоб прямо взаємодіяти з іншими та ділится своїм баченням. Запросити написати  своє бачення (дискусії в групах, чати (Zoom)
вмінь	Працювати над знаннями або завдяки здобутим знанням. Вчитель готує завдання чи короткі запитання на основі прочитаного. Учень самосійно організовує виконання вправ та ділиться ними. ( GeCo, DropBox, WeTransfer, Edmodo і т.д.) Учень має можливість аргументувати, аналізувати, робити висновки та  звіритися з іншими, презентуючи свої результати  (Forum\ Blog\ Zoom).	Щоб досвідчити прямі стосунки з іншими, варто організовувати час і простір для праці в групах(Zoom), інші вправи набуття вмінь. Вчитель взаємодіє з учнями для уточнення що роблять учні, щоб допомогти, якщо потрібно.
ставлень	Щоб надіслати тексти для самоосвіти  ( GeCo, DropBox, WeTransfer, Edmodo і т.д.) Вчитель може додати до завдань також відеолекції щоб скерувати діяльність .	Відеолекції вчителя з поясненням чому це чи те важливе, розширення теми. Прямі включення з класом чи окремим учнем для підбадьорення. Учні беруть участь у дискусії з однолітками чи працюють в групах,беруть участь у чатах (Zoom, Google Meet, Microsoft Team, Webex, You Tube) Вчитель взаємодіє з учнями для уточнення що роблять учні, щоб допомогти, якщо потрібно.

 

Інші методологічні момети, які слід обов’язково враховувати: навантаження на учня, керівна роль вчителя, три типи стосунків дистанційного навчання.

Робоче навантаження – це когнітивне навантаження  на учня.  Слід докладно спланувати, який обсяг завдань давати учневі з одного предмету, враховуючи інші дисципліни. Тому всі передбачені синхрони і асинхрони дистанційного навчання слід добре обчислити, щоб спланувати, скільки часу має учень присвятити на читання, опрацюванння, завдання, дослідження, взаємодію – всі активності слід обчислити та врахувати.  Варто також мати на увазі різні труднощі, які може зустріти учень, який самостійно це має здійснити чи розв’язати. Часто учень може відчувати  тривожність також щодо загальної ситуації, адже для нього це нова навчальна ситуація. Ці обставини вимагають від учня вмінь управляти переважно автономно власні процеси засвоєння, а ці уміння не у всіх достатньо розвинуті.

Учень вивчає різні предмети, тому слід бути обережними, щоб не перевантажувати дітей. Учителю варто взяти за правило  думку, що він дає учням до опрацювання лише те, що є суттєвим, що відображає стандарт освіти. Важливо скоротити, відкинути те, що другорядне,  що могло б бути використане  у навчальній програмі в умовах звичайного безпосереднього класу. Було б помилково давати учням ту ж кількість праці, яка б задовольнила вчителя з його точки зору. Часто у вчителя може бути  враження, що учні отримали  замало праці. У той же час учні, переважно, можуть сприймати, що їм  завжди задають забагато праці.

Тому роль вчителя в умовах дистанційного навчання є бути керівником процесу навчання, направляти навчальну діяльність учня. Роль вчителя не просто визначити те, що має учень вивчити, це не було б навчання, але самоосвіта. Навчання, зокрема, онлайн дистанційне навчання  полягає, передовсім у тому, щоб зорієнтувати учня у засвоєнні знаннь, набутті навиків та виробленні свого ставлення. Надати їм керівництво, спрямування, напрям,  як  учні мають працювати. Нова роль полягає у тому, щоб допомогти також знайти сенс та ціль цієї праці.  Це означає також дати спрямування щодо результатів, які мають досягти внаслідок їхньої заданої діяльності.

Людські стосунки у просторі онлайн освіти.  Три типи присутності вчителя

Важливо дооцінити всі форми та способи доступні взаємодії вчителя з учнями, щоб дати відчути учням присутність вчителя онлайн поряд з ними. Для цього слід демонструвати зацікавленість до того, що учні роблять. Дуже важливою є готовність відповісти на запитання, які отримує вчитель через різні канали комунікації від учнів. Важливо також вчасно давати зворотній зв’язок (feedback) щодо зроблених вправ учня, щоб дати йому зрозуміти чи він правильно рухається, або як варто самоорганізовуватись для засвоєння навчальних цілей.

У випадку дискусій,  взаємодії чи поділу, який вчитель запланував та активував на форумі важливою є співучасть вчителя.Особливо важлива участь вчителя в асинхронній формі, різних чатах.

Вчитель не може відкрити дискусію, а тоді забути про учнів, покинути їх, залишити, щоб лише самі між собою спілкувалися.  Не може не бути відкритим, щоб дати відповідь на питання, які учні відкрили на форумі чи надіслали на емейл. Своєю участю в різних формах взаємодії  вчитель показує учням що він присутній, цікавиться, уважний і моніторить  їх працю.

Цю дистанційну присутність вчителя  Д.Грзадзієл бачить  у трьох вимірах присутності:  соціальна- підтримуючі стосунки; когнітивна – підтримуючи процеси засвоєння;  управлінська- організовуючи та активуючи всю дидактику через різні канали, способи онлайн.

Всі ці способи присутності впливають на мотивацію учнів, та заохочують докладати зусиль у навчанні. Відчуття присутності вчителя також впливає на емоції, які учні переживають під час їхньої праці , на розуміння цінності завдань.

Завершуючи огляд дистанційної форми організації навчального процесу, слід також повернутися до теми оцінювання.  Форми фінального оцінювання також слід спланувати у відповідності до вимог стандарту  та діяльності, яку вчитель пропонував учням. Про це важливо повідомити також учнів. Вчитель передбає,  що саме буде оцінювати, чи лише завдання, які вони здійснили під час вивчення онлайн, чи в іншій формі. Можливо також оцінювати через портфоліо значущих робіт учнів або аналізуючи його активність на форумі. Можемо оцінювати якийсь ширший  проект або  теоретичне опрацювання. Можемо запланувати усну чи письмову форму оцінювання. Проте вчитель планує форму оцінювання, щоб краще приготувати себе і учнів.

с.Христофора Буштин, СНДМ