Компетентності та змістові лінії у концепції розвитку релігійної освіти в закладах освіти УГКЦ

“Католицька освіта не обмежується формуванням умів для ширшого погляду, спроможного включати найвіддаленіші реальності. Вона рахується з тим, що крім поширення в просторі, моральна відповідальність людини сьогодні поширюється також в часі, а рішення, прийняті сьогодні, відбиваються на майбутніх поколіннях». Папа Франциск

Вступ

Принцип свободи віросповідання можливо вповні реалізувати тільки через релігійну освіту, що є добрим досвідом країн Західної Європи та Америки. Це право у деяких країнах закріплено на найвищому законодавчому рівні через конкордат (Австрія, Словаччина та інші) або шляхом укладання контракту (Франція).У сучасному світі освіта частково переходить в онлайн режим, де з одного боку прогрес технологій зв’язку та комунікацій, а з іншого боку пандемія COVID-19. Виникає запитання, якою повинна бути та чим наповненою концепція нового для нашої освіти предмету «Релігія»? Над цим питанням працювала робоча група з питань підготовки предмету «Релігія» в католицьких закладах освіти, яка зібралася на черговій конференції у Патріаршому Домі м. Львова щоб провести третю сесію. Частина учасників
долучилася до праці в онлайн-режимі.

Ця конференція зібрала експертів з різних частин України та з закордону для праці з новоствореною концепцією розвитку релігійної освіти в закладах освіти УГКЦ. Концепція базується на документах Католицької Церкви та досвіді словацької та віденської освітніх концепціях предмету релігії, який найбільше підходять до наших умов. Спільними для наших концепцій є компетентності, яких набуде учень і змістові лінії, що є новим для сучасної української освітньої програми. Робочі групи опрацьовували питання компетентностей та змістових ліній навчальної програми з предмету «Релігія», над якою сьогодні ведеться активна робота.

У процесі викладання релігії важливо, щоб віра була нерозривно пов’язана з життям. Знання релігійного змісту та здобуття відповідних релігійних компетентностей потребує освітніх процесів, які скеровані на формування відповідних життєвих навичок.Тому здобуття релігійних компетентностей учнями на предметі «Релігія», є необхідною умовою для
відповідального мислення та поведінкивідповідно до католицької віри.

1. Компетентності на предметі релігії

Викладання релігії, яке орієнтоване на компетентність, відрізняється від традиційного навчання чітким акцентом на навички і власний досвід, набуті учнями протягом навчання. Компетентність – це здатність учнів на основі релігійного змісту, досвіду, вмінь та знань правильно розуміти християнську релігію, виражати її та жити нею. Відповідно модель компетентності повинна витікати з поведінкової лінії, де учень повинен вміти застосувати у щоденному житті здобуті знання та вміння, висновки та досвід. Викладання релігії направлене на розвиток релігійних компетентностей через релігійне навчання в освітньому процесі, де учні, згідно з новоствореною концепцією розвитку релігійної освіти в закладах освіти УГКЦ, мали б здобути наступні компетентності.

  • Сприйняття. Ця компетентність покликана до того, щоб учні навчилися сприймати навколишній світ, спостерігати, усвідомлювати та відчувати його також з точки зору віри та євангельської благовісті.
  • Пізнання. Мета цієї компетентності – пізнавати цей створений світ, тобто акумулювати знання про світ, який оточує учнів. На відміну від попередньої компетентності, де головним завданням учня є спостерігати, то в площині цієї компетентності пріоритетом стоїть не просто знати про
    навколишній світ, але розуміти також його крізь призму віри.
  • Спілкування. Ця компетентність є необхідною у сучасному світі, зокрема спілкування на релігійну тематику, адже вміння спілкуватися означає здатність сформулювати та висловлювати власну позицію, не порушивши гідності свого співрозмовника. Релігійне спілкування означає вміння співіснувати із особами інших релігій чи конфесій. Важливим та необхідним елементом спілкування є розуміння власних цінностей та вміння слухати, що збагачує та робить діалог багатогранним і цікавим,
    дозволяючи активно обмінюватися інформацією.
  • Прийняття рішень. Компетентність, яка включає критичне осмислення та покликана навчити учнів приймати власні рішення на основі власного сформованого релігійного світосприйняття та критичного аналізу усіх аргументів «за» і «проти».
  • Слідування. Ця компетенція вказує на розвиток певного способу поведінки, мислення та життя на основі власних поглядів та переконань, досвіду які сформуються в учнів.

Отже, ці п’ять компетентностей, які закладні в концепцію розвитку релігійної освіти, дуже схожі на словацькі компетентнісні підходи. Ця схожість є позитивним елементом, адже словацька концепція пройшла практичну апробацію протягом трьох десятиліть, оновлюючись відповідно до вимог часу. Однак, в австрійській програмі замість «компетентності» вживається «вміння», що відрізняється від компетентностей. Компетентний – це обізнаний та готовий
застосовувати знання у конкретному питанні, а термін «вміння» вказує на те, що учні набули певне вміння. Ще одна відмінність у тому, що австрійські колеги пропонують десять «вмінь» на відмінну від наших п’яти компетентностей.
Орієнтовні вимоги до того, що повинен знати учень по закінчені предмету теж трішки відрізняються, наприклад:

  • Перше вміння вказує на те, що учень повинен «приймати і розуміти себе та своє світосприйняття і свою особисту віру, вміти висловитися про це в розмові». У нашій та словацькій концепції замість слова «приймати» подається «сприймати», що вказує усвідомлення себе та навколишнього світу. Українська концепція чітко вказує на сприйняття світу органами чуття, а це означає, що учня спонукають спостерігати за навколишнім середовищем.
  • Наша концепція говорить про те, що учень повинен пізнати, а в австрійському другому та сьомому вмінні – учень повинен знати, засвоїти.
  • Схожими у трьох концепціях є компетентність спілкуватися, яка в австрійській програмі звучить як “діалогувати” , проте тут головні ідеї близькі одна до одної, наприклад: австрійська програма вказує, що учень повинен «розвивати взаємоповагу та культуру діалогу», а українська та словацькі програми говорять, що учень повинен «вести діалог із повагою та гідністю».

2. Змістові лінії та їх особливості

Знання конкретизуються у сферах змісту, які окреслюють загальний зміст віри Церкви (УГКЦ, КЦ). Відповідно до цього метою концепції предмету релігії в закладах освіти УГКЦ, яка була розпрацьована в міжсесійний період, є розкрити багатство нашої віри, зосередившись на ключових та центральних змістах віри, тобто християнського життя.

Коли звернутися до словацького досвіду, де:

«Сфери змісту визначаються кожного року через назву року та тематичні одиниці. Тематичні одиниці розробляють окремі напрямки змісту в окремі роки, поступово поглиблюючи та розширюючи їх. У початковій освіті область змісту ‘’Писання’’ не розробляється конкретними тематичними одиницями, а пронизує всі інші тематичні одиниці сфер змісту».

Відповідно українська концепція, яка наповнена змістовими лініями, котрі також розуміються як тематичні одиниці і як зазначається в даній концепції:

«розвиваються в навчальному процесі з різною інтенсивністю згідно з принципом спіралі. Змістові лінії у кожному класі потрібно обирати відповідно до вікових
особливостей учнів, навчальної послідовності та принципу системного засвоєння чітко розроблених тем року і тематичних одиниць навчального плану».

Концепція предмету релігії в Україні пропонує наступні змістові лінії:

  • Боже об’явлення. Назва змістової лінії говорить сама за себе, адже ідея авторів концепції продемонструвати стосунки Бога та людини, щоб відобразити фундаментальні питання про сенс життя та про Бога.
  • Iсус Христос. У цій змістовій лінії головний акцент звертається на Ісуса як на Спасителя та людину, як на того, хто є другом. Знайомлячись з Ісусом як із Спасителем учні повинні усвідомити сенс страждань. А пізнаючи його як людину та друга, вони повинні навчитися зав’язати з
    ним дружні стосунки.
  • Святе Письмо/Біблія – покликана показати учням, через різноманітні історії Старого та Нового завітів, Божу дію у житті людини та історії спасіння. Ця змістова лінія допоможе учням краще усвідомити, цінність та різноманіття покликання кожної людини у Божому задумі.
  • Церква і Святий Дух. Дана змістова лінія покликана продемонструвати учням дію Святого Духа у різноманітних площинах церковного життя. Присутність якого у церковній спільноті веде до духовного зростання, як
    спільноти так і самої особи через молитву та Святі Тайни.
  • Людина як нове створіння в Христі. Це змістова лінія, яка покликана робити головний акцент на гідності та чеснотах людини. У центрі цієї лінії стає особа, гідність якої закладена самим Богом, тому потребує особливого розвитку, ставлення та захисту. Тут не йдеться про плекання в учня егоїстичних поглядів, а навпаки, дана тематична лінія пропонує дитині особливу модель поведінки – поважати інших через братнє ставлення до них. Бути активним та відповідальним. Тому автори посилаючись на документи Католицької церкви вважають, що для реалізації даної змістової лінії необхідно створити відповідну атмосферу в школі.
  • Екологічна система життя людини ця змістова лінія може вважатися продовженням та доповненням попередньої, адже вона розширює модель поведінки від «Я», «Я – інша особа/чи група людей» до «Я і все сотворіння, яке сотворив Бог». Ця компетенція відповідно до задуму авторів покликана гармонізувати стосунки учнів, тобто «Я» зі світом, який оточує це «Я».

Отже, порівнюючи змістові лінії української концепції та словацької можна виділити одну кардинальну відмінність, якої немає в словацькій програмі. Змістова лінія Екологічна система життя людини є додатковим елементом у нашій концепції. Дана тема є актуальною у світі і в нашому
суспільстві. Також формування екологічноїзмістової лінії демонструє наскільки в УГКЦ відповідально ставляться до цього важливого питання. На мою думку, жоден предмет не розглядає тему екології у площині споживацтва, де б рефлексували над наслідками ідеології споживацтва. Відповідно це є новим та актуальним підходом для нашого шкільної системи, що зробить інтегральне навчання більш довершеним.

Коли порівнювати нашу програму з австрійською, то перше на, що слід звернути увагу це на те, що в австрійській програмі чотири змістові лінії.

3. Концепція та її візія в майбутнє

Для якісної реалізації предмету «Релігії» на думку авторів концепції розвитку релігійної освіти, як і в будь-якій галузі, необхідні висококваліфіковані працівники тобто вчителі. Тому у концепції передбачений пункт професійної підготовки вчителів релігії, яка би поєднувала теорію та практику. Тобто теорію, яку вчителі здобувають в аудиторіях та на курсах
підвищення кваліфікації, а практика – це перш за все досвід, який вчитель набуває через практикування духовно-християнського життя. Тому концепція поділена на чотири етапи, де підготовка вчителів та розробка посібників для предмету знаходяться на третьому етапі впровадження предмету «Релігія» в повноцінне життя.

отець Олександр Француз,
член робочої групи з напрацювання програми предмету релігії УГКЦ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.