Юрій Решетніков
к. філос. н., заступник голови Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки України
Питання забезпечення гідного майбутнього нашої Держави нерозривно пов’язано із забезпеченням виховання підростаючого покоління духовно і фізично здоровими особистостями. Ця висока мета вочевидь потребує об’єднання зусиль державних органів, батьків, релігійної спільноти, науковців, громадськості.
Сприяти цьому покликана, у тому числі, Громадська рада з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки України, утворена 2008 року як дорадчо-консультативний орган з метою сприяння всебічному забезпеченню свободи совісті та подальшої гармонізації державно-конфесійних відносин в галузі освіти, підтримання постійного діалогу із Церквами та релігійними організаціями, більш ефективного використання їхнього потенціалу у виховному процесі.
До складу Громадської ради входять представники провідних Церков і релігійних об’єднань України – членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, в тому числі православні, католики, протестанти, іудеї та мусульмани, а також представники вищих навчальних закладів і науковці.
Одним із пріоритетних напрямків діяльності Громадської ради є сприяння подальшому впровадженню викладання предметів духовно-морального спрямування у загальноосвітніх навчальних закладах.
Видається очевидним, що викладання таких предметів є практично неможливим без налагодження системної взаємодії органів управління освітою, педагогів, релігійних організацій (насамперед вищих духовних навчальних закладів) і батьківської громадськості. Відповідно Громадська рада бачить одним із своїх основних завдань саме сприяння налагодженню такої взаємодії.
Водночас Громадська рада порушує питання про викладання предметів духовно-морального спрямування не лише у школі, але й у системі професійно-технічних та вищих навчальних закладів, про впровадження виховання на основі духовно-моральних цінностей у дошкільних навчальних закладах.
На засіданнях Громадської ради неодноразово розглядалися питання про стимулювання процесів впровадження викладання предметів духовно-морального спрямування; щодо затвердження комплексної програми підготовки, перепідготовки та вдосконалення викладачів таких предметів тощо. За результатами розгляду направляються відповідні звернення до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, обласних державних адміністрацій, керівників Церков і релігійних організацій тощо.
За сприяння з боку Громадської ради відбуваються Всеукраїнські науково-практичні конференції з морально-духовного виховання, Всеукраїнські науково-практичні семінари для методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, Всеукраїнські олімпіади «Юні знавці Біблії» та Всеукраїнські конкурси «Учитель року з предметів духовно-морального спрямування» на базі Національного університету «Острозька Академія» тощо. Громадська рада активно долучилась до процесу відновлення викладання предмету «Етика» у рамках Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.
У нинішньому році представники Громадської ради взяли участь у проведенні першого Всеукраїнського конкурсу юних філософів та релігієзнавців, що відбувся у Зарваниці на базі Марійського центру за сприяння Української греко-католицької церкви, ставши наочним прикладом не лише можливості, але ефективності співпраці між державою і церквою у сфері освіти.
Зауважу, що минулого року у Полтавській області за сприяння Української православної церкви відбулась літня школа для викладачів предметів духовно-морального спрямування, участь у якій брали близько 30 педагогів з різних областей України незалежно від їх конфесійної належності. Восени нинішнього року Громадська рада планує проведення круглого столу, присвяченого питанням удосконалення підготовки викладачів предметів духовно-морального спрямування на базі Українського католицького університету у Львові.
До найбільших досягнень Громадської ради за минулий рік хотів би віднести як вже згадане передбачення можливості викладання курсів духовно-морального спрямування за рахунок годин інваріантної складової відповідно до додатку 13 до наказу МОН про внесення змін до наказу «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня» (від 29.05.2014 р. № 664); так і ухвалення нової редакції Закону України «Про вищу освіту», який вперше в історії нашої держави передбачив можливість державного визнання документів про освіту, наукові ступені та вчені звання, виданих у вищих духовних навчальних закладах. Таким чином вперше в історії України вищі духовні навчальні заклади були на законодавчому рівні визнані частиною вітчизняної системи освіти.
Водночас, вітаючи рішення Міністерства освіти і науки щодо викладання «Етики» та предметів духовно-морального спрямування в рамках одного з можливих навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, ми розглядаємо це радше як певний крок уперед, а не як повне досягнення результату. На нашу думку, видається важливим забезпечити таке викладання не лише у 5-6 класах, але з 1 до 11. Крім того, видається важливим і змінити умови такого викладання, врахувавши загальноприйняті європейські підходи до цього, зокрема передбачивши можливість викладання альтернативних курсів для бажаючих, дозвільний характер не для викладання, а для звільнення від проходження відповідного навчання тощо. Наша позиція – кожен учень обов’язково повинен отримати в школі можливість вивчення курсів духовно-морального спрямування за вибором батьків.
Хотів би зазначити, що, за наявною інформацію, викладання курсів духовно-морального спрямування здійснюється переважно і незалежно від регіональної належності за програмами «Християнська етика в українській культурі» (1-4 класи), «Основи християнської етики» та «Біблійна історія та християнська етика» (1-11 класи). Важливим є те, що практично усі ці програми є продуктом діяльності робочих груп, до складу яких входили представники різних Церков. Таким чином вказані програми не лише не викликають зауважень щодо конфесійної заангажованості, але й сприяють вихованню міжконфесійної толерантності, забезпеченню суспільної злагоди.
Не менш важливим є і те, що як розроблення вказаних програм, так і їх впровадження є наочним прикладом можливості і високої ефективності взаємодії представників різних релігійних спільнот.
У цьому контексті хотів би наголосити на тому, що сама діяльність Громадської ради з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями при МОН України є яскравим прикладом не лише можливості та успішності міжконфесійної співпраці, але і глибокого розуміння представниками різних Церков і релігійних організацій спільних викликів, що стоять нині перед усіма нами. Ми переконані, що питання полягає не в тому, вірний якої церкви буде викладати основи християнської етики, а в тому, чи буде таке викладання, чи матимуть діти взагалі можливість будувати своє життя на цих засадах.
Продовження і активізація викладання предметів духовно-морального спрямування і надалі потребують наших спільних зусиль, залежать як від позиції та активності батьківської громадськості та церковної спільноти, так і від позиції органів управління освітою і педагогічних колективів.
Як відомо, 2 липня 2015 р. Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо заснування релігійними організаціями навчальних закладів», надавши таким чином релігійним організаціям право виступати суб’єктами заснування загальноосвітніх навчальних закладів різного рівня.
Зазначений Закон носить без сумніву революційний характер у контексті подолання наслідків тоталітарної радянської політики щодо релігії та церкви та розбудови державно-конфесійних відносин на принципово нових демократичних засадах. Говорячи про надання релігійним організаціям вказаного права важливим є не лише урівнення їх у цьому відношенні з іншими суб’єктами права і подолання їх штучної дискримінації, але і введення їх у число суб’єктів – учасників навчально-виховного процесу, що безумовно відповідає темі сьогоднішнього семінару.
Хотів би відзначити, що ухвалення вказаного Закону стало результатом послідовних і багаторічних зусиль Громадської ради, підтриманих з боку низки народних депутатів попередніх і нинішнього скликань, зокрема В. Марущенка та Л. Гриневич.
Нині як Міністерством освіти і науки, так і представниками експертного середовища розробляється нова редакція базового Закону України «Про освіту». На думку експертів нова редакція покликана не лише зменшити монополію держави в освітній сфері, але й поглибити взаємодію між різними учасниками навчально-виховного процесу: державними органами, органами місцевого самоврядування, педагогічними колективами, батьками, громадськими та релігійними організаціями, збільшити її ефективність.
Завершуючи свій виступ, хотів би наголосити на тому, що робота Громадської ради і надалі буде розвиватися в інтересах поглиблення діалогу між Державою і Церквою у сфері освіти і виховання на благо усього українського суспільства.