4 крок: ЖЕРТОВНІСТЬ ТА ПОДОЛАННЯ ЕГОЇМУ

Email this to someoneTweet about this on TwitterShare on Facebook

4 крок: ЖЕРТОВНІСТЬ ТА ПОДОЛАННЯ ЕГОЇМУ

Слово Боже для роздумів: Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів! Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою! Із цього довідуємось, що ми з правди, і впокорюємо наші серця перед Ним,бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та відає все! (1 Йн. 3: 16-20)

Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового (Гал. 6: 2)

Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати. Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування (Рим. 15: 1-2)

Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її (Мт. 16: 24-25)

Що таке жертовність і як вона повязана з подоланням егоїзму?

Із поняттям жертовність ми звикли асоціювати виняткові подвиги, страждання, муки, коли хтось у буквальному розумінні віддає власне життя задля блага інших. Однак жертовність не вичерпує себе героїчною поведінкою в екстремальних обставинах. Вона потрібна у щоденному житті. Жертовність – це добровільне віддавання себе, власного «я» іншій особистості, це вихід назустріч іншому для служіння йому. Вона не має нічого спільного з самоприниженням чи самозапереченням; як свідомий і добровільний вибір особистості, продиктований її моральними цінностями, жертовність здатна лише збагачувати, надихати і животворити її. Жертовність є найвищою формою любові, вона може виявляти себе в подружніх і родинних стосунках, у дружбі, на місці праці – скрізь, де своїй поведінці, своїй діяльності людина свідомо надає форму щирого і самовідданого служіння. Це абсолютна протилежністю егоїзму, зосередженості на власному «я», його потребах та інтересах. Дуже часто ми перебуваємо у боротьбі між цими двома станами. Наш егоїзм здатен виявляти себе в щоденних, часто навіть непомітних дрібницях, але від цього його руйнівна сила не стає меншою. І як у всякій боротьбі перемога над ним є плодом зусиль, праці над собою, постійного самоконтролю.

Постанова: протягом місяця контролюватиму свою поведінку, стараючись долати вияви свого егоїзму:

  • проаналізую зміст своїх розмов з іншими людьми (скільки уваги я приділяю в цих розмовах собі, власній думці, позиції тощо, а скільки співрозмовникові, скільки під час розмови звучить слово «я»);
  • зосереджусь на тому, щоб уважно слухати співрозмовника, вникнути в його проблеми, не перебивати і не переводити бесіди на себе чи питання, що цікавлять мене;
  • старатимусь контролювати бажання висловлювати чи виявляти незадоволення чи образу;
  • щодня коротко розважатиму над тим, що не тільки я є улюбленою Божою дитиною і що Боже синівство передбачає служіння моїм братам і сестрам;
  • складу список того, що я ще можу виконувати у моїй сім’ї, для ближніх, від чого я звичайно відмовляюсь, що може бути виразом служіння і жертовності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *