12 КРОКІВ ДО БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ

Email this to someoneTweet about this on TwitterShare on Facebook

«ПО ДОРОЗІ ДО БОЗІ»
12 КРОКІВ ДО БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ

3 крок: ПРИЙНЯТТЯ

Слово Боже для роздумів: І привели тоді книжники і фарисеї до нього жінку, спійману на перелюбі, поставили її посередині, і кажуть до нього: «Учителю, жінку оцю спіймано саме на перелюбнім вчинку. Каменувати отаких приписав нам Мойсей у законі. Що ж ти на те?».

Іспитували вони його, казавши так, — щоб мати чим оскаржити його. А Ісус нахилився додолу і писав пальцем по землі. А що вони наполягали та допитувалися в нього, то він підвівсь і каже до них: «Хто з вас без гріха, − нехай перший кидає у неї камінь!». І знову нахилившись, писав по землі. Почувши таке, почали вони виходити один по одному, почавши з щонайстарших аж до останніх. І залишилися тільки Ісус та жінка, що стояла посередині. Підвівсь Ісус, а нікого, крім жінки, не побачивши, мовить до неї: «Де ж вони, жінко, оті твої обвинувачі? Ніхто не осудив тебе?». «Ніхто, Господи», − відповіла. Тоді Ісус до неї: «То і я тебе не осуджую. Йди та вже віднині не гріши (Йн. 15, 3−11).
Ви судите за тілом – Я не суджу нікого (Йн. 8, 15).

Що таке прийняття? Прийняття – це цілковита згода з тією реальністю, якою є інша особа. Часто ми готові приймати, якщо ця реальність не надто протирічить нашому баченню, сприйняттю, очікуванню. Або ми готові приймати, якщо отримаємо бодай невеличку надію на те, що ця реальність врешті-решт зміниться. Ми приймаємо, якщо в нас немає іншого виходу чи якщо почуваємо привязаність до людини. Щоразу ми висуваємо для прийняття якісь умови. Наша здатність приймати є чимось, що начебто від нас не залежить, що опановує нас без нашого зусилля або ж покидає незалежно від нашої волі. І тоді ми реагуємо на цю «невідповідну» реальність – роздратуванням, гнівом, докорами, критикою. А що якби таким було Боже прийняття? Що якби Бог приймав нас лише за певних умов? Чи задовольнили б ми ці умови? Натомість Христос віддає Себе в жертву за грішників. Христос абсолютно приймає реальність людської невідповідності божественному і платить за це прийняття найвищу ціну. Саме це і є основою нашого покаяння, моральної переміни, духовного зросту і внутрішньої рівноваги. Своїм прийняттям Христос дає нам відчуття безпеки і впевненості, надії і оптимізму, а також свободу приймати інших з любов’ю, яка уподібнюється до Божої любові.

Постанова:

  • Протягом місяця намагатимусь свідомо дотримуватися позиції безумовного прийняття своїх ближніх.
  • Стежитиму, щоб моя поведінка залишалася спокійною, незалежною від емоційної реакції на ситуацію, а залежною від мого внутрішнього свідомого вибору спокою, позитиву, гармонії, свободи.
  • Щоразу у ситуації неприйняття пригадуватиму, що я маю діяти не інстинктивно, спонтанно, але керуючись внутрішнім позитивом і стабільністю.
  • Буду плекати цей внутрішній мир, позитив, стабільність, спираючись на усвідомлення Божої присутності в моєму житті, Його прийняття і любові.
  • Намагатимусь діяти раціонально. Складу список рис і звичок, які не приймаю у своєму чоловікові, дружині, дітях, батьках, колегах. Роздумуючи над кожною з них, спробую інтерпретувати їх у позитивному, оптимістичному ключі, добровільно згоджуючись приймати їх.
  • Щодня шукатиму нагоди висловити вдячність за конкретні вчинки, в яких виявилися позитивні риси і звички моїх ближніх.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *